“Чорт, світ несправедливий” – думає людина, розчаровується і впадає в депресію.
“Чорт, світ несправедливий” – думає людина, починає злитись на всіх тих хто потрапляє під руку і сприймати їх як ворогів.
“Чорт, світ несправедливий” – думає людина, вирішує відмовитись від своїх цінностей та починає творити несправедливість сама.
А що я то, я кажу своїм клієнтам: з тим що світ несправедливий сперечатись не буду, навіть підтримую. А тепер давайте думати як навчитись з цим жити, що ми можемо зробити з тим що нам дано.
Коли на початку власної терапії усвідомила скільки несправедливого відношення було в моєму житті, я пішла по другому сценарію – почала злитись. І це було цілком виправданою реакцію на пережите насилля, головне тут не застрягти. Я трошки застрягла тоді.
Приходжу на чергову сесію,
Я: Розбирати-недорозбирати. Ну чому розбиратись з усіма наслідками маю я??
Терапевт: А хто ж має?
Ступор. А реально, ніхто окрім мене й не зможе.
І далі є два варіанти:
1. жити погано бо вихідні дані вам дали не такі як ви заслуговували (ніхто не заслуговує насилля та травм)
або
2. вчитись жити добре, працювати над наслідками не зважаючи на ті дурацькі вихідні дані.
Усьо. Якщо знайдете ще варіанти – буду рада обговорити 🙂