“Так і тягне до нього, напевно, це і є справжнє кохання…”
“З роками все одно повертаюсь до неї”
“От коли його бачу, то завжди метелики у животі, а з чоловіком такого нікого не було”
“Вона, звичайно, чудова, але тягне до тієї з якою сварки кожен тиждень”
“Так, він п’є, б’є, однак переживемо, адже він завжди вибачається потім і каже що зміниться”
Якщо вам відгукується якась з цих фраз, то варто поговорити про те що може приховуватись за “справжніми” почуттями у ваших стосунках.
Зараз частіше ніж ніколи ми обираємо партнера за душу/почуття поруч/бажання бути разом. Однак, я хочу звернути вашу увагу, що не завжди варто сліпо вірити інтуіції/мандражу/картам таро при виборі партнера.
Чому?
Бо в нас є схема жорсткого відношення
На глибинному рівні впевнені що ми неварті стабільного хорошого ставлення до себе, що нас можна зневажати, знецінювати, ігнорувати, забивати на наші потреби та почуття, тощо.
На рівні поведінки проявляється у трьох варіантах:
– Обираємо собі партнера який підходить під цю схему, та буде погано до нас відноситись. Людина зі схемою буде на рівні емоцій відчувати що це її кохання на все життя і терпіти купу хрінового. А до людей що відносяться поважно і спокійно буде “скушно”, бо звикли до всього жахливого, на жаль.
- Взагалі не намагаємось будувати стосунків, бо маємо вже цей поганий досвід, впевнені що по-іншому не вийде, тому “ну його, краще буду один ніж в насиллі”.
- Гіперкомпенсуємо (робимо навпаки, намагаючись зробити вигляд, що схема на нас не впливає). Самі стаємо тими хто погано відноситься до партнера. Мислення “або я його, або він мене”.
І четвертий варіант – вийти з цієї схеми, змінивши її фундамент, що ми не варті нормального відношення. На це піде багато зусиль та часу, але воно однозначно цього варто. Далі буде