Депресивність, тривожність та наша біологія

Нервова система людини має два протилежні стани: загальмований (спокійний, повільний) та активний/активуючий (готовий до дії, встривоженний).
Ці два стани необхідні нам кожен день – активний щоб вставати зранку, загальмований щоб заснути, активний щоб пробігти до зупинки, загальмований щоб робити щось довго сидіти над якоюсь справою (працювати).

За активність відповідає симпатична нервова система. Вона працює коли нам треба зробити щось швидко, наприклад, захистити себе від нападника або втікти. Тоді ми починаємо частіше дихати, більше крові приливає до м’язів, ШКТ перестає працювати, ми готові до дій.

За спокій відповідає парасимпатична нервова система. В такому стані ми перетравлюємо їжу, відпочиваємо, повільно дихаємо, ми ненапружені.

Тут все ок. Проблема виникає тоді коли ці стани включаються там де не треба.
Наприклад, небезпеки немає, а в людини включена симпатична нервова система – вона гіперактивна, починає тривожитись. Або, навпаки, людина перебуває там де є необхідність бути активним, але за кермом парасимпатична нервова система, людина куняє, повільно на все реагує, апатична.

В людини, якій притаманна підвищена тривожність, знервованість, симпатична (активуюча) нервова система працює там де можна і треба відпочивати і уповільнюватись.
В людини, якій притаманна апатичність, депресивність та пригніченність, – навпаки, симпатична система не включена коли потрібно, і замість неї виступає парасимпатична система.

Через купу різних факторів, які в цьому пості розбирати не буду, наше тіло, яке має ці чудові системи для нашого виживання, може збитись/отримати не ті налаштування і заважати нормально жити. Хороша новина – це можна виправити за допомогою технік самодопомоги, психотерапії та іноді медикаментозного лікування.

В наступному пості наведу техніки самодопомоги через тіло.