Межі у терапії. Стосунки між психологом та клієнтом.

Тема не для одного поста, однак спробую тезово викласти чого точно бути немає між вами та терапевтом.

– Ніякого бартеру. (Я тобі дизайн сторінки, ти мені консультацію; я тобі курс масажу, а ти мені курс терапії; я тобі рекламу, а ти мені сесію). Недарма встановлюється вартість та тривалість зустрічі.

– Взяття в роботу клієнтів, інтереси яких можуть потенційно суперечити одне одному (брати в індивідуальну терапію окремо чоловіка та дружину; близьких друзів тощо). Виняток – при роботі з дітьми потрібно часто працювати й з батьками. Також допускаються консультативні послуги близьким клієнта (звичайно, за згодою всіх сторін) в цілях психоедукації, пояснення стану клієнта (наприклад, якщо це суїцидальний клієнт, клієнт з ОКР, розладом особистості, БАР, шизофренією, залежністю тощо)

– Зустрічі поміж сесіями (попити каву, погуляти, сходити в кіно). Виняток – в рамках терапевтичного процесу зустріч для підтримки клієнта у важких для нього обставинах (відвідування кладовища після втрати; поїздка у ліфті якщо у клієнта клаустрофобія тощо)

– Взяття у роботу партнера/родичів/друзів. (Якщо коротко: змішення ролей друг/сестра/терапевт і той самий конфлікт інтересів). Просто не треба 🙂 – Розкриття терапевтом будь-яких ваших даних (що ви загалом відвідували терапевта, з яким запитом прийшли, будь-які ваші розповіді тощо). Виняток – ви скоїли кримінальний злочин – вбили людину, зрадили державу працювавши на ворога і тд. Тоді терапевт зобов’язаний донести інформацію у правохоронні органи, інакше стане співучасником.


Share this post: 

Be the first to comment “Межі у терапії. Стосунки між психологом та клієнтом.”

This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.